词典时丰
时丰
词语解释
时丰[ shí fēng ]
⒈ 丰年。
引证解释
⒈ 丰年。
引唐 韦应物 《骊山行》：“时丰赋敛未告劳，海阔珍奇亦来献。”
唐 白居易 《归来二周岁》诗：“时丰实仓廪，春暖葺庖厨。”
相关词语
- fēng yù丰豫
- shí zàn时暂
- shí jú时局
- suì fēng nián rěn岁丰年稔
- wéi shí违时
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- shí guāng时光
- chāng shí昌时
- fēng yī丰衣
- sì shí zhǔ四时主
- fēng mào丰貌
- fēng shén yì cǎi丰神异彩
- shí huì时晦
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- fēng shí丰实
- shí shàng时上
- fù fēng阜丰
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- cí fēng yì xióng辞丰意雄