词典时因
时因
词语解释
时因[ shí yīn ]
⒈ 因时。谓因时而动。
引证解释
⒈ 因时。谓因时而动。
引《管子·幼官》：“时因，胜之终；无方，胜之几。”
郭沫若 等集校引 张佩纶 曰：“时因当作因时。”
相关词语
- shí zàn时暂
- shí jú时局
- wéi shí违时
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- shí guāng时光
- chāng shí昌时
- sì shí zhǔ四时主
- yīn réng因仍
- shí huì时晦
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- yīn shì chéng biàn因势乘便
- tiáo shí髫时
- tiān jiǎ yīn yuán天假因缘
- shí shí kè kè时时刻刻
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- qián yīn前因